Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з'ясовано теоретичні, змістові та організаційні засади розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. для обґрунтування перспектив використання інноваційного потенціалу досліджуваного освітнього феномену у процесі модернізації системи позашкільної освіти України. Представлена наукова розвідка знаходиться на стику різних наук, таких як історія України та історія педагогіки, загальне краєзнавство та історичне краєзнавство, дидактика, методика викладання окремих предметів. Міждисциплінарний дискурс досліджуваної сфери дозволив окреслити основоположні аспекти означеної проблеми, висвітлені науковими школами різних галузей знань. Аналіз поняттєво-термінологічного інструментарію дослідження дозволив з'ясувати, що узагальнювальний концепт представленої проблеми – історико-краєзнавча робота в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України, конкретизується через такі поняття, як: історико-краєзнавча робота, туристсько-краєзнавча робота, заклади позашкільної освіти, Північно-Східна Україна. Базуючись на термінологічному аналізі визначених понять, ми виділили три положення, що відображають основні підходи до дослідження окресленої історико-педагогічної проблеми як освітньої підсистеми, одного з видів діяльності дітей, каталізатора поглиблення знань з гуманітарних дисциплін. Дослідження розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти, порівняння регіональних особливостей у контексті зміни нормативно-правової бази, вдосконалення програмного та методичного забезпечення, оновлення форм та умов реалізації здійснено у діахронному та синхронному вимірі. Програмно-методична база історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти представлена навчальними програмами, затвердженими на загальнодержавному та регіональному рівнях, та методичними матеріалами, розробленими педагогами закладів позашкільної освіти. Перераховані документи та матеріали визначили концептуальні напрями змістового наповнення історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти та зміни організаційних форм, умов упровадження досліджуваного педагогічного явища у визначених хронологічних межах. Окреслено організаційні засади історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України. Класифіковано форми організації взаємодії з дітьми досліджуваного періоду. Відповідно до кількості залучених дітей до історико-краєзнавчої роботи, ми виділили три групи форм (індивідуальні, групові та масові (стаціонарні та пересувні). З метою розгорнутого представлення умов упровадження історико-краєзнавчої роботи у вказаних закладах ми визначили такі основні базові орієнтири, як кадрове забезпечення та матеріально-технічна база. Узагальнено результати історико-краєзнавчої освіти в закладах позашкільної освіти досліджуваного регіону. Основним результатом історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти нами визначений історико-краєзнавчий продукт, зібраний у ході реалізації індивідуальних, групових та масових форм взаємодії з дітьми. Після систематизації, відповідного належного оформлення історико-краєзнавчий продукт став основою для створення нових музеїв закладів освіти або поповнення фондів вже існуючих.^UThe thesis is a comprehensive study, within which the theoretical, content and organizational foundations of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine in the second half of the XX century – early XXI century are clarified in order to substantiate the prospects of using the innovative potential of the studied educational phenomenon in the process of modernizing extracurricular education in Ukraine. An important element in the formation of a holistic view of historical and local lore work in the extracurricular education institutions as a pedagogical problem was the study of scientific thought generated by education theorists and practitioners. The historiography of the problem was analyzed, and its source base was determined. The state of elaboration of the problem of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine by highlighting and characterizing the periods of historiography (Soviet and modern) and types of historiographical works (dissertations, monographs, periodicals) was highlighted. The source base of the study was characterized by selection and analysis of three groups of sources (archival materials, published sources, works of scientists and teachers-practitioners). Analysis of conceptual and terminological tools of the study has revealed that the generalizing concept of the problem – historical and local lore work in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine – is concretized through such concepts as: historical and local lore work, tourism and local lore work, extracurricular education institutions, North-Eastern Ukraine. Based on the terminological analysis of certain concepts, we have identified three provisions that reflect the main approaches to the study of the outlined historical and pedagogical phenomenon as an educational subsystem, one of children's activities, a catalyst for deepening knowledge in the humanities. For a detailed analysis, taking into account the essential characteristics of the studied problem, a historical review of the process of transforming the extracurricular education system of the USSR and Ukraine is conducted. The main milestones of the origin, formation and development of the extracurricular education institutions in the field of tourism and local lore work are outlined. The study of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions, comparison of regional features in the context of change of the normative-legal base, improvement of methodological provisions, updating of forms and conditions of its realization is carried out in diachronic and synchronic dimensions.